Але виборці не звернули увагу на ще одну цікавинку столичних виборів – окрім донецької, до Київради прямувала ще одна «тусовка» дітей, але вже київських політиків. Вона дуже вигідно трималася в тіні, за міцними спинами своїх батьків (то рідних, то хрещених), або «під дахом» модних і дієвих в Україні з приходом нової влади родинно-кумівських зв’язків.

Серед молодих і нових облич Київради найбільш цікавим персонажем є Олесь Довгий, якого зараз новообраний мер влаштовує на посаду секретаря Київради. Довгий Олесь Станіславович, 1980 року народження, директор з питань розвитку Міжнародної громадської організації "Міжнародний центр перспективних досліджень”, а також член Християнсько-ліберальної партії України, пройшов до Київради під 3-м номером від Блоку Черновецького.

Олесь - син Станіслава Довгого, кандидата у народні депутати від «Нашої України» (№28), члена Партії промисловців і підприємців України, екс-голови «Укртелекому» та Держкомзв’язку, першого заступника голови Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. До речі, за словами експертів, за час свого «правління» комунікаційною галуззю, Станіслав Довгий встиг сколотити собі досить таки кругленький капітал. Причому, не лише собі, а і допоміг у цьому своєму братові - Тарасу Довгому, який нині - кандидат в народні депутати від «Нашої України» (№64) та член парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Брати Довгі після майданних подій кінця 2004-го почали називати себе «революціонерами», хоча на Майдані їх видно не було, а про їхню фінансову підтримку стало відомо вже після революції…

25-річний Олесь Довгий, який, до речі, проживає не в останньому будинку Києва - у Михайлівському провулку, - увійшов в історію політичного життя тим, що подарував своєму другові Андрію Ющенку сумнозвісний телефон Vertu, вартість якого оцінюють близько 43-х тисяч доларів.

Прізвище друга сина Президента в Інтернеті зустрічається ще під однією згадкою – він брав участь в акції миття сходів перед входом до Київської мерії. Такий символічний захід, на думку Олеся, мав покласти початок процесу очищення чиновників КМДА та депутатів Київради від корупції та непрозорих схем управління містом.

Допомагати Олесю «очищати» Київраду буде і син новообраного мера – щойно одружений 27-річний Степан Черновецький, старший віце-президент АКБ «Правекс-Банку», якого недавно запрошували до МВС у справі з компанією «Еліта-Центр». Окрім сина Степана, Черновецький провів до Київради свого зятя В’ячеслава Супруненка (директор юридичної фірми «Правозахисник»), а також його брата Олександра (директор юридичної фірми «Еквітас»).

Під час терміново скликаної першої сесії Київської міської ради, на якій новообраний мер прийняв присягу, Леонід Черновецький радісно оголосив про створення нової більшості в Київраді, яка, за його словами, вже сформована «на 250%». При цьому, Черновецький не захотів уточнювати, з яких сил вона складатиметься. Але журналістам допоміг представник Партії регіонів Василь Горбаль, який сказав, що «питання більшості в Київраді політизувалося напередодні виборів, а у мирний час її формат не має ніякого значення».

Якщо до цього додати заяву БЮТ, ПРП-Пора та «Громадського активу Києва» щодо створення ними окремої від Блоку Черновецького коаліції, лідером якої стане Віталій Кличко, то виходить, що новообраний мер об’єднується зовсім не з тими силами, які до Київради набрали більшість голосів.

Таким чином, в Київраді утворюється така собі родинно-кумівська коаліція, до якої долучаються і молоді обличчя «регіонів» - Ігор Богатирьов, син Раїси Богатирьової (9 номер до Київради від «Партії регіонів») та Олександр Рибак, син Володимира Рибака, (10 номер), який потрапляє до Київради за рахунок мандата Василя Горбаля, що йде до Верховної Ради.

Як бачимо, спільні бізнес-інтереси (про інші види інтересів від учасників «коаліції Черновецького» чути не було) і цього разу вирішили все – новообраний мер, який, до речі, балотувався і до Верховної Ради за списком «Нашої України», створює під себе коаліцію, яка абсолютно не відображає реальний вибір київської громади. Мабуть, Блок Черновецького з Партією регіонів тому так швидко й знайшли спільну мову, що в обох є бажання влаштувати майбутнє своїх дітей, використовуючи при цьому свою непогану бізнесову підпитку.

Дії нового мера, прихильника церкви чорношкірого пастора Сандея Аделаджі «Посольство Боже», легального мільйонера, прізвище якого фігурувало у кількох кримінальних справах, піднімають питання: чи тепер сім’ї та діти будуть керувати Києвом на свій розсуд, чи все-таки – більшість, створена на базі спільної програми розвитку столиці. І історія з бажанням нового мера обрати Олеся Довгого секретарем Київради більше нагадує нові українські традиції кумізму, які останнім часом зростають в геометричній прогресії.

А кияни, крім посмішок нового мера, його запевнянь, що «Бог з усіма нами», і що його люди – цілком моральні й успішно пройшли випробування на детекторі брехні, на жаль, ані стратегії управління столицею, ані плану дій від нової влади не побачили. І, скоріш за все, вже не побачать…

Ірина БУРЕНКО, спеціально для "Киян"