Черный – по-белому, белый – по-черному (4)…

пользующегося особым расположением и поддержкой киевского мэра Леонида Черновецкого. Начало публикации: Черный – по-белому, белый – по-черному (2, 3)…

«Посольство Боже» здійснює близько 200 різних служінь. Із приходом до церкви людина дістає можливість ідентифікувати себе, усвідомити себе як представника первинного осередку, учасника певного типу служінь, пов'язаних із її біологічним чи соціальним статусом, - служінь для школярів, студентів, жінок, військових та ін. Церква спроможна знайти заняття й соціалізувати з погляду певного дару - зцілення, переконання, роботи з дітьми, наркоманами, алкоголіками тощо. Людину в цьому підтримує могутня і досить розвинена структура внутрішніх стосунків, освячена релігійною ідеологією. З приходом до церкви людина дістає можливість ідентифікувати себе як частину своєрідного «товариства врятованих».

Цей варіант видається кращим тільки на перший погляд - він може дуже швидко перетворитися на інший, оскільки значна частина населення з різних причин не сприймає позитивно та адекватно наполегливої євангелізації. Крім того, євангельські розмови нерідко починаються з того, що людині, непричетній до харизматичної церкви, у тій чи іншій формі повідомляють про її неповноцінність, наголошуючи на неправильності її світосприйняття.

У системі цінностей члена харизматичної громади «прийти до Бога» і «бути врятованим» означає «бути іншим» і, відповідно, бути кращим. Таким чином, стосунки між віруючим і невіруючим (тобто нехаризматом) можуть автоматично перетворитися на стосунки типу «Я і Чужий» з усіма наслідками, які полягають у відкритому або прихованому ворожому ставленні до чужого. Але якщо розвинена культура при зіткненні з іншим прикривається фіговим листком толерантності, то напівпервісні настанови свідомості харизмата цієї толерантності не сприймають: усе повинно відповідати певним цінностям або зникнути. «Зникнути» тлумачиться подвійно: по-перше, це повне зникнення в результаті близького Страшного Суду (експлуатуються есхатологічні очікування соціально невлаштованих людей), по-друге, це більш близьке і менш помітне зникнення певних елементів з індивідуального комунікативного поля (відхід від родини, замикання на собі тощо).

Характерною рисою підґрунтя поведінки та настанов у громаді є старозавітна мораль. У ній Бог постає переважно як твердий авторитет, непохитний законодавець і суддя, де біблійні герої за для досягнення своїх цілей можуть застосовувати насильство, проявляти жорстокість, недовіру, хитрість та інші риси, які не є загальноприйнятими чеснотами. Посилання на євангельські моральні принципи використовуються вкрай рідко й завжди формально або односторонньо, без врахування контексту.

Люди, що прийняли подібну моральну доктрину, згуртовуються в групу, протиставляючи себе всім інші. Таким чином, формується «чорно-біла», примітивна та небезпечна схема індивідуальних моральних оцінок, що забезпечує механізм відокремлення і протиставлення людини всім, хто не є членом церкви.

Моральні чесноти членів церкви позв'язуються насамперед із формуванням зарозумілого ставлення до «чужих», і звеличуванням себе як обраних Богом «відмінників» віри, «най шанованих людей на землі», «урятованих», «успішних», «переможців на п'єдесталі слави» й т. ін.

Таким чином, ідеологічна основа доктрини, яка панує в „Посольстві Божому", дуже проста. Відповідно до неї центром турботи для людини проголошується аж ніяк не порятунок, не життя вічне, не спокута власних гріхів, а створений світ, у якому людині слід влаштуватися та по змозі стати не рабом (слугою, клерком), а справжнім володарем світу. Можливість стати таким володарем забезпечують винятково гроші, їх кількість, а разом з ними сила та влада забезпечуються завдяки таємничому «божественному» знанню, яке можна осягнути, уважно читаючи Біблію.

Той, хто опанував ці знання, належить до світової панівної еліти (5% населення Землі) та стає, по суті, земним богом. Як заявляє Сандей Аделаджа, сам він за допомогою Бога оволодів цими знаннями, і тепер створює щось на зразок «людських парників», «елітних розплідників», які покликані виростити зміну для світової еліти. При цьому елітарність згідно з його інтерпретацією включає інтелектуальну, фінансову, політичну та релігійну складові.

Інакше кажучи, під час релігійних зборів неофіти й члени церкви автоматично зараховуються до «світової еліти», представників «вищої раси», що призводить до зміцнення в людей відчуття власної вибраності Богом. Така позиція дає змогу пасторові, з одного боку, безсоромно лестити своїм «молодшим братам», і в той же час безпардонно знущатися з них.

Разом з тим паства відчуває і проявляє зарозумілість стосовно «чужих», сприймаючи їх, у свою чергу, як «плебс». Таким чином, коло членів церкви немовби ще більше замикається. Зарозумілість становить додаткову основу психологічного механізму, що ізолює членів церкви від іншої частини суспільства.

Уже більше ніж 11 років тому Бог нібито особисто вказав Сандею Аделаджа його всесвітню місію - звільнити людство від залежності від диявола та від фінансових господарів світу. Бог сказав йому: «Я хочу, щоб ти став рятівником людства».

С.Аделаджа, за його словами, приніс людям «Божественне знання про божественне багатство», у чому вбачається оригінальність його проповідей, оскільки його версія Біблії являє собою граничну форму комерціалізації.

Відповідно до трактування нового «комерційного» Євангелія, Бог дає та довіряє гроші людям. Якщо диявол зробив людей рабами грошей, то місія церкви полягає в тому, щоб зробити їх господарями своїх грошей.

Ще одне нововведення полягає у твердженні, що особистий і церковний бізнес - це є форма служіння, а також що успіх у бізнесі залежить винятково від Слова Божого, яке слід ретельно вивчати. З євангельських джерел виводяться такі принципи багатства:

1) треба спочатку стати багатим, а потім починати збирати гроші;
2) до грошей треба підготуватися;
3) гроші не роблять людину щасливою;
4) Бог довіряє гроші благочестивим;
5) перш ніж Бог довірить тобі гроші, потрібно навчитися дивитися на них, як на прості папірці;
6) ви повинні навчитися дивитися на гроші правильно. Вони - тільки засіб. Гасло «Будь вільним!», що лунає під час проведення молитовних зборів, закликає бути вільним від «залежності» від грошей й активно давати гроші на потреби церкви.

Релігійна організація «Посольство Боже» єднає людей, стурбованих не тільки своїми матеріальними негараздами, а й проблемами успішного бізнесу. У ній рекламуються надзнання для особистого надзбагачення, тому більшість книжок, що реалізуються в церкві, належать до бізнес тематики.

Одже, до лав церкви залучаються насамперед ділові люди або ті, хто хоче ними стати. Церква не тільки дає бізнес-знання, але вона є організацією, у якій комерційні проекти можна спробувати здійснити. З метою практичного втілення теорії створено спеціальний підрозділ - бізнес-центр, покликаний реалізовувати всі бізнес пропозиції, що надійшли церкві.

Інакше кажучи, підприємницька діяльність членів є обов'язковою складовою частиною її діяльності, за якою встановлено твердий контроль з боку церковного керівництва.
Концентрація в руках керівництва церкви значних капіталів робить її серйозним гравцем не тільки на регіональному, а й на національному економічному ринку. Але з огляду на свій статус релігійної організації церква реалізує бізнес проекти переважно в тіньовій сфері.

Крім того, об'єднання в лоні церкви певної кількості середніх і великих бізнес-гравців перетворює її у впливовий фактор політичної сфери країни. При цьому рядові члени можуть бути використані у відкритих формах протистояння або як електоральний фактор, еліта може бути задіяна для формування груп підтримки, що лобіюють ті або інші рішення державних органів управління, включаючи вищі державні структури.
Зауважимо також, що, релігійна організація «Посольство Боже» у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

1) етап, на якому організація в основному допомагала наркоманам та алкоголікам і претендувала на допомогу держави;

2) етап, на якому організація духовно опікувалася дрібним і середнім бізнесом, активно втручалася у сферу підприємництва;

3) етап, на якому організація шукає можливості впливати на соціально-політичні процеси регіонального і національного масштабів.

Можна припустити, що саме в цьому напрямі й буде спрямовуватися активність керівників „Посольства Божого" найближчим часом.

(Продолжение следует)

фото с официального сайта «Посольства божьего»